Словарь української мови (1924)/дітвора

by Борис Грінченко

◀ дітваччя

Словарь української мови Борис Грінченко Д дітвора

діти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дітво́ра, ри, ж. соб. Дѣти, ребятишки. К. Досв. 158. Лихо з дітворою та ще з малою. Васильк. у. Дітвора сокоче, дітвора клекоче, а мати раденька дітворі маленькій. Хата. 19.