Словарь української мови (1924)/дірчавіти

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дірчавіти
Берлін: Українське слово, 1924

Дірча́віти, вію, єш, гл. Ноздреватѣть. Сніг мнякшає, лід дірчавіє.... весною дише. Мин. ХРВ. 292.