Словарь української мови (1924)/діркуватий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
діркуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Діркува́тий, а, е. Имѣющій много дыръ, дырчатый, ноздреватый. НВолын. у. Дуже діркуватий хліб з сеї муки, — не знати, чого воно так. Каменец. у.