Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
діравий
Берлін: Українське слово, 1924

Діра́вий, а, е. Дырявый. Дірава верета все поле закрила. Ном. стр. 300. № 371. Діравого горшка не наллєш. Ном. № 4756.