Словарь української мови (1924)/дідівський
| ◀ дідів | Словарь української мови Д дідівський |
дідівщина ▶ |
|
Діді́вський, а, е. 1) Дѣдовскій, предковскій. Спом'яни на них дідівську, прадідівську славу. Хата. 108. Твій рід на срібло проміняв звичай дідівський, старосвітський. Сніп. 98. 2) Нищенскій.