Словарь української мови (1924)/дідичний
| ◀ дідичка | Словарь української мови Д дідичний |
дідичок ▶ |
|
Діди́чний, а, е. Доставшійся отъ дѣда, наслѣдственный, помѣщичій. К. ЦН. 290.
| ◀ дідичка | Словарь української мови Борис Грінченко Д дідичний |
дідичок ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дідичний
Борис Грінченко
1924
Діди́чний, а, е. Доставшійся отъ дѣда, наслѣдственный, помѣщичій. К. ЦН. 290.