Словарь української мови (1924)/дівчинин

by Борис Грінченко

◀ дівчина

Словарь української мови Борис Грінченко Д дівчинин

дівчинка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ді́вчин, ді́вчинин, на, не. Дѣвушкинъ. Що любив і кохав, собі дівчину мав як зіроньку ясну, та за дівчиними та за ворогами покидаю нещасну. Мет. 24. Ой ішов же я через дівчинині сіни. Чуб. III. 174.