Словарь української мови (1924)/дівунка
◀ дівуля | Словарь української мови Д дівунка |
дівуся ▶ |
|
Діву́нка, ки, ж. Раст. Gallium verum. Лв. 98. См. Бобачик.
◀ дівуля | Словарь української мови Борис Грінченко Д дівунка |
дівуся ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дівунка
Борис Грінченко
1924
Діву́нка, ки, ж. Раст. Gallium verum. Лв. 98. См. Бобачик.