Словарь української мови (1924)/дівоснубний

by Борис Грінченко

◀ дівоснуб

Словарь української мови Борис Грінченко Д дівоснубний

дівота ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дівосну́бний, а, е. Относящійся къ сватовству. Дівосну́бний сир. Обрядовое кушанье во время сватовства въ Бѣльскомъ у. Сѣдл. губ. Чуб. IV. 64. См. Дівоснуб.