Словарь української мови (1924)/дячків
| ◀ дячишин | Словарь української мови Д дячків |
дячно ▶ |
|
Дячкі́в, ко́ва, ве. Принадлежащій дьячку. А я хлопець, дячків син. Грин. III. 169.
| ◀ дячишин | Словарь української мови Борис Грінченко Д дячків |
дячно ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дячків
Борис Грінченко
1924
Дячкі́в, ко́ва, ве. Принадлежащій дьячку. А я хлопець, дячків син. Грин. III. 169.