Словарь української мови (1924)/дяківнин
◀ дяківна | Словарь української мови Д дяківнин |
дяківня ▶ |
|
Дякі́внин, на, не. Принадлежащій дочери дьячка.
◀ дяківна | Словарь української мови Борис Грінченко Д дяківнин |
дяківня ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дяківнин
Борис Грінченко
1924
Дякі́внин, на, не. Принадлежащій дочери дьячка.