Словарь української мови (1924)/дяконенків

by Борис Грінченко

◀ дякон

Словарь української мови Борис Грінченко Д дяконенків

дяконенківна ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дяконе́нків, кова, ве. Принадлежащій сыну діакона.