Словарь української мови (1924)/дядя
| ◀ дядюшка | Словарь української мови Д дядя |
дяк ▶ |
|
Дя́дя, ді, м. Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. „Дай, дядю, пиріг!“ Чуб. III. 479. Зробив дядя, на себе глядя. Ном. № 10429.
| ◀ дядюшка | Словарь української мови Борис Грінченко Д дядя |
дяк ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дядя
Борис Грінченко
1924
Дя́дя, ді, м. Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. „Дай, дядю, пиріг!“ Чуб. III. 479. Зробив дядя, на себе глядя. Ном. № 10429.