Словарь української мови (1924)/дядьо
◀ дядько | Словарь української мови Д дядьо |
дядьчин ▶ |
|
Дя́дьо, дя, м. 1) Дядя (дѣтск.). О. 1862. IX. 119. 2) Отецъ. Желех.
◀ дядько | Словарь української мови Борис Грінченко Д дядьо |
дядьчин ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дядьо
Борис Грінченко
1924
Дя́дьо, дя, м. 1) Дядя (дѣтск.). О. 1862. IX. 119. 2) Отецъ. Желех.