Словарь української мови (1924)/дядьків
| ◀ дядинка | Словарь української мови Д дядьків |
дядько ▶ |
|
Дя́дьків, кова, ве. Дядинъ. Справа коло дядькового воза. Ном. А в дядька й у нас коробка ковбас. Дядькові поїмо, своїх не дамо. Чуб. III. 436. Дя́дькова ха́та. Тюрьма. Грин. I. 112.