Словарь української мови (1924)/душогубник
| ◀ душогубний | Словарь української мови Д душогубник |
душогубниця ▶ |
|
Душогу́бник, ка, м. 1) = Душогубець. 2) Душу погубляющій. (Сатана) душогубник. К. ПС. 75.
| ◀ душогубний | Словарь української мови Борис Грінченко Д душогубник |
душогубниця ▶ |
|
Словарь української мови — Д
душогубник
Борис Грінченко
1924
Душогу́бник, ка, м. 1) = Душогубець. 2) Душу погубляющій. (Сатана) душогубник. К. ПС. 75.