Словарь української мови (1924)/дурноверхий

by Борис Грінченко

◀ дурно

Словарь української мови Борис Грінченко Д дурноверхий

дурновіс ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дурнове́рхий, а, е. Глупый, полуумный. Та й жахається вночі, мов дурноверхий. Черк. у.