Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дурман
Берлін: Українське слово, 1924

Дурма́н, ну́, м. Раст. Datura stramonium. Об'ї́вся дурману́. Ошалѣлъ. Запінилась, посатаніла, неначе дурману іззіла. Котл. Ен.