Словарь української мови (1924)/дуплуватий
◀ дупло | Словарь української мови Д дуплуватий |
дупляк ▶ |
|
Дуплува́тий, а, е = Дуплавий. Великий дуб, та дупловатий. Ном. № 5409. Був він (дуб) дуже товстий, дуплуватий. Стор. М. Пр. 105.
◀ дупло | Словарь української мови Борис Грінченко Д дуплуватий |
дупляк ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дуплуватий
Борис Грінченко
1924
Дуплува́тий, а, е = Дуплавий. Великий дуб, та дупловатий. Ном. № 5409. Був він (дуб) дуже товстий, дуплуватий. Стор. М. Пр. 105.