Словарь української мови (1924)/дуплуватий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дуплуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Дуплува́тий, а, е = Дуплавий. Великий дуб, та дупловатий. Ном. № 5409. Був він (дуб) дуже товстий, дуплуватий. Стор. М. Пр. 105.