Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дупельце
Берлін: Українське слово, 1924

Дупе́льце, ця, с. 1) Ум. отъ дупло. 2) Задній проходъ, Netur loch. Поцілуй мене в дупельце, моє серце. Ум. Дупе́личко.