Словарь української мови (1924)/дулей
| ◀ дулевина | Словарь української мови Д дулей |
дулечка ▶ |
|
Дуле́й, ле́я, м. Подстилка или логовище, которое мостится въ мокрую осень вокругъ стада овецъ, чтобы собаки знали свое мѣсто. Отара на ніч тирлується, а круг неї по дулеях розміщаються собаки; добре як найдеться з чого поробити дулеї. О. 1862. V. Кух. 31.