Словарь української мови (1924)/дуйний
| ◀ дуймом | Словарь української мови Д дуйний |
дуйнути ▶ |
|
Дуйни́й, а́, е́. Сильно дующій (о вѣтрѣ). Дуйні вітрове, дрібні дожджове. Гол. II. 3.
| ◀ дуймом | Словарь української мови Борис Грінченко Д дуйний |
дуйнути ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дуйний
Борис Грінченко
1924
Дуйни́й, а́, е́. Сильно дующій (о вѣтрѣ). Дуйні вітрове, дрібні дожджове. Гол. II. 3.