Словарь української мови (1924)/дудуритися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дудуритися
Берлін: Українське слово, 1924

Дуду́ритися, рюся, ришся, гл. Топыриться, упираться со страху. Вх. Зн. 16.