Словарь української мови (1924)/дудлик

by Борис Грінченко

◀ дудливий

Словарь української мови Борис Грінченко Д дудлик

дудлити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ду́длик, ка, м. = Дудник. Заграй мені, дудлику, на дуду. Чуб. V. 1110.