Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дудек
Берлін: Українське слово, 1924

Ду́дек, ка, м. 1) Названіе старинной польской монеты (18 коп.). 2) Плата въ давней Польшѣ арендатору отъ поселянъ при рожденіи дѣтей.