Словарь української мови (1924)/дубрівник

by Борис Грінченко

◀ дубрівний

Словарь української мови Борис Грінченко Д дубрівник

дубрівонька ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дубрі́вник, ка, м. Раст. а) Tormentilla erecta. Лв. 102. б) Tormentilla vulgaris. Лв. 102.