Словарь української мови (1924)/дубовик

by Борис Грінченко

◀ дубовий

Словарь української мови Борис Грінченко Д дубовик

дубовина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дубови́к, ка́, м. 1) Хозяинъ лодки ду́ба. 2) = Вернидуб. Грин. I. 181.