Словарь української мови (1924)/дубник
◀ дубля | Словарь української мови Д дубник |
дубнити ▶ |
|
Дубни́к, ка́, м. 1) = Дубняк. 2) Чанъ для дубленія кожъ. Вас. 157. Ум. Дубничо́к. Мет. 196.
◀ дубля | Словарь української мови Борис Грінченко Д дубник |
дубнити ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дубник
Борис Грінченко
1924
Дубни́к, ка́, м. 1) = Дубняк. 2) Чанъ для дубленія кожъ. Вас. 157. Ум. Дубничо́к. Мет. 196.