Словарь української мови (1924)/дріпло
| ◀ дріпа | Словарь української мови Д дріпло |
дріт ▶ |
|
Дрі́пло, ла, с. об. Дрянь, оборвышъ. Ми робимо, ми жнемо, ми в коломазі, а вони, не робивши вихорошуються; старе дріпло — і те шубу яку напірить. Г. Барв. 33.