Словарь української мови (1924)/дрімучий
| ◀ дрімух | Словарь української мови Д дрімучий |
дріпа ▶ |
|
Дріму́чий, а, е. Объятый дремотой, дремлющій. Тихенько дрімучий Прут далі тече. Млак. 3.
| ◀ дрімух | Словарь української мови Борис Грінченко Д дрімучий |
дріпа ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дрімучий
Борис Грінченко
1924
Дріму́чий, а, е. Объятый дремотой, дремлющій. Тихенько дрімучий Прут далі тече. Млак. 3.