Словарь української мови (1924)/дрімлючий
◀ дрімлюх | Словарь української мови Д дрімлючий |
дрімнивиці ▶ |
|
Дрімлю́чий, а, е. Сонливый, расположенный къ дремотѣ.
◀ дрімлюх | Словарь української мови Борис Грінченко Д дрімлючий |
дрімнивиці ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дрімлючий
Борис Грінченко
1924
Дрімлю́чий, а, е. Сонливый, расположенный къ дремотѣ.