Словарь української мови (1924)/дріматися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дріматися
Берлін: Українське слово, 1924

Дріма́тися, ма́ється, гл. безл. Клонить ко сну. Став кунь вороний спотикатися, мені молодому да дріматися. Млр. л. сб. 242. Дрімається мені. Федьк.