Словарь української мови (1924)/дріботун
| ◀ дріботати | Словарь української мови Д дріботун |
дріботуха ▶ |
|
Дріботу́н, на́, м. Говорунъ, много и быстро говорящій, болтунъ. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий). Сим. 199.
| ◀ дріботати | Словарь української мови Борис Грінченко Д дріботун |
дріботуха ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дріботун
Борис Грінченко
1924
Дріботу́н, на́, м. Говорунъ, много и быстро говорящій, болтунъ. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий). Сим. 199.