Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дряпіка
Берлін: Українське слово, 1924

Дряпі́ка, ки, м. Обдирало, лихоимецъ. Ум. Дряпі́чка. Нептун іздавна був дряпічка. Котл. Ен. I. 10.