Словарь української мови (1924)/дряпонути

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дряпонути
Берлін: Українське слово, 1924

Дряпону́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Сильно царапнуть. Ведмідь як дряпоне його. Мнж. 112. 2) Сильно побѣжать, удрать. Ото дряпонув! аж потилиця лиска! Ном.