Словарь української мови (1924)/дряготіти
◀ дряговина | Словарь української мови Д дряготіти |
дрягтіти ▶ |
|
Дряготі́ти, гочу́, ти́ш, гл. Дрожать. Як біжить хто конем по греблі, то аж дряготить гребля вся. Волч. у. См. Дрягтіти.
◀ дряговина | Словарь української мови Борис Грінченко Д дряготіти |
дрягтіти ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дряготіти
Борис Грінченко
1924
Дряготі́ти, гочу́, ти́ш, гл. Дрожать. Як біжить хто конем по греблі, то аж дряготить гребля вся. Волч. у. См. Дрягтіти.