Словарь української мови (1924)/друк

by Борис Грінченко

◀ друзяка

Словарь української мови Борис Грінченко Д друк

друкарня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Друк, ку, м. Печать, печатаніе. Подали до друку у „Основу“. К. (О. 1862. III. 30). Писав, щоб я слав йому до друку. А що тепер не перейшло через редакцію до друку, мусить зоставатись до иншого часу. Передм. до Кобзаря Шевч. вид. Кожанчикова, стр. 1.

II. Друк, ка, дручо́к, чка́, м. = Дрюк, дрючок. Бив, бив, та ще й друк кинув. Ном. № 4023. Вирубав дручка та й подає чортові в яму, щоб його.... витягти. Рудч. I. 57. Ум. Дручя́га.