Словарь української мови (1924)/дружній

by Борис Грінченко

◀ дружкувати

Словарь української мови Борис Грінченко Д дружній

дружність ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дру́жній, я, є. 1) Дружественный, дружный. Г. Барв. 138. Дружня розмова. К. Досв. 93. Дружній череді вовк не страшний. Ном. № 10747. 2) Принадлежащій другу. Дружню жінку взяв до себе. Ум. Дружне́нький.