Словарь української мови (1924)/дружитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дружитися
Берлін: Українське слово, 1924

Дружи́тися, жу́ся, жишся, гл. 1) = Дружити 1. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. Ном. № 1417. 2) Жениться. Не хтів а ні дружитись, а ні дома жити — чумакував. МВ. I. 65.