Словарь української мови (1924)/дружбити
| ◀ дружбиненько | Словарь української мови Д дружбити |
дружбів ▶ |
|
Дру́жбити, блю, биш, гл. Быть дружбою, шаферомъ на свадьбѣ. Вх. Лем. 411. Було б тобі не дружбити, було б тобі свині пасти. Насмѣшл. свад. пѣсня. Рк. Макс.