Словарь української мови (1924)/дропак
| ◀ дроковиця | Словарь української мови Д дропак |
дротик ▶ |
|
Дропа́к, ка́, м. Родъ танца, трепака. Ой пішла б я на музики.... да вдарила дропака. Нп. Дропака́ да́ти. Убѣжать. Чим дуж дав відтіль дропака. Котл. Ен. II. 16.