Словарь української мови (1924)/дошкуркий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дошкуркий
Берлін: Українське слово, 1924

Дошку́ркий, а, е. = Дошкульний. Я ж думала, що нагаєчка не дошкурка, — як ударить, то разсядеться тіло й шкурка. Чуб. V. 598.