Словарь української мови (1924)/дохожалий
◀ доходитися | Словарь української мови Д дохожалий |
дохожалість ▶ |
|
Дохожа́лий, а, е. Взрослый, въ лѣтахъ. О. VII. 39. Дохожалий таки був парубок, та й умер. Канев. у. Дівка вже дохожала, не сьогодня — завтра заміж піде.