Словарь української мови (1924)/доточуватися

by Борис Грінченко

◀ доточувати

Словарь української мови Борис Грінченко Д доточуватися

дотримати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дото́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. доточи́тися, чу́ся, чишся, гл. 1) Дотачиваться, доточиться (о жидкости). 2) Прибавляться, прибавиться.