Словарь української мови (1924)/дотикати

by Борис Грінченко

◀ дотикання

Словарь української мови Борис Грінченко Д дотикати

дотикатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Дотика́ти, ка́ю, єш, сов. в. доткну́ти, кну́, неш, гл. 1) Дотрагиваться, дотронуться, прикасаться, прикоснуться. 2) Колоть, уколоть, уязвлять, уязвить словами.

II. Дотика́ти, ка́ю, єш, сов. в. доткати, тчу́, че́ш, гл. Дотыкать, доткать, оканчивать, окончить тканіе. Уже небагато дотикать Ярошисі.