Словарь української мови (1924)/дотерплювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дотерплювати
Берлін: Українське слово, 1924

Доте́рплювати, плюю, єш, сов. в. доте́рпіти, плю, пи́ш, гл. 1) Вытерпливать, вытерпѣть. Я знаю, він не дотерпить. НВолын. у. 2) Выносить, вынести, претерпѣвать, претерпѣть. Дотерпіла лиха в походах. Левиц. Пов. 24.