Словарь української мови (1924)/дотепність

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дотепність
Берлін: Українське слово, 1924

Доте́пність, ности, ж. Способность, дарованіе. Так даремне потратив свої сили чоловік з наукою, з щирою охотою, та й не не без дотепности. Драгом. Передм. Пов. Федьк. Не було дотепности самому додуматись. Ком. I. 48.