Словарь української мови (1924)/дотепник
◀ дотепний | Словарь української мови Д дотепник |
дотепниця ▶ |
|
Доте́пник, ка, м. Способный мужчина, дока, молодецъ.
◀ дотепний | Словарь української мови Борис Грінченко Д дотепник |
дотепниця ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дотепник
Борис Грінченко
1924
Доте́пник, ка, м. Способный мужчина, дока, молодецъ.