Словарь української мови (1924)/дотарабанити

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дотарабанити
Берлін: Українське слово, 1924

Дотараба́нити, ню, ниш, гл. Дотащить, донесть. Насилу дотарабанила мішок, — дуже важкий. Богодух. у.