Словарь української мови (1924)/дотанцьовувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дотанцьовувати
Берлін: Українське слово, 1924

Дотанцьо́вувати, вую, єш, сов. в. дотанцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Дотанцовывать, дотанцовать. „Твій батько вмер!“ — Постій трохи, дотанцюю. Ном. № 10078. 2) Дойти, танцуя. Дотанцював аж до брами. Шевч. 270.